З формальної точки зору упаковка – це цілком конкретне поняття, яке передбачає комплекс заходів для захисту товару під час транспортування, зберігання та продажу. А також для захисту навколишнього середовища від забруднень.
Багато товарів не можна продавати без упаковки на законодавчому рівні. Виняток – невелика група продуктів, які не потребують тари, а також окремі випадки договорів, в яких прямо прописано, що товар передається без упаковки. У всіх інших випадках якщо продукт упакований неналежним чином або якщо тара пошкоджена, покупець може вимагати його заміни. Вважається, що це товар неналежної якості.
Крім того, є стандартизовані вимоги до упаковки, яких потрібно дотримуватися. Вони визначаються правилами роздрібної торгівлі та окремими стандартами для різних категорій товарів.
Маркування упаковки товарів стандартизоване, і більшість його нюансів керується Законом про захист прав споживачів. У покупця повинен бути повний доступ до актуальної та достовірної інформації про продукт, щоб він міг зробити вибір на цій підставі.
Гарна упаковка повинна забезпечувати в першу чергу цілісність і збереження товару. Тому, наприклад, для техніки використовуються пінопластові каркаси і різноманітні наповнювачі. Особлива увага приділяється вмісту пакування крихких продуктів. Тут актуальна повітряно-бульбашкова плівка, гофрокартон та інші амортизуючі матеріали.
У випадках з деякими групами товарів є окремі вимоги. Наприклад, якщо мова йде про упаковку продуктів харчування, всі синтетичні матеріали повинні бути дозволені Міністерством охорони здоров’я. Допустимий вміст хімічних речовин і домішок прописаний в санітарних нормах. Зовнішня упаковка повинна бути з матеріалів, які можна мити і дезінфікувати. Окремо стандартизовано виробництво скляних пляшок, пробок, харчових пакетів.
Звичайно, це все дуже узагальнена інформація, і кожен окремий випадок потрібно розглядати окремо з урахуванням специфіки конкретного товару.