Історія упаковки налічує багато сотень років, і зараз її різноманітність надзвичайно велика. Якийсь час здавалося, що сучасний пластик остаточно витіснить інші альтернативи. Але естетика і екологічність зробили свою справу, і до цього дня картонні коробки залишаються найбільш затребуваними. Наприклад, ми в Evopack щомісяця виготовляємо близько 2 мільйонів квадратних метрів гофрокартону.
Але що таке картон і чим він відрізняється від паперу? Чому гофрокартон і гіпсокартон так схоже називаються, але такі різні за своєю суттю і експлуатацією? Чи справді папір буває різної щільності і товщини? Зараз розберемося!
Спочатку словом картон називали найтовстіші марки паперу – товщі і щільніші за обгортковий. Є дві теорії походження слова – від французького «carton» або італійського «cartone». Але це не має значення, адже обидва вони походять від кореня «carta», який буквально перекладається як «папір».
Міжнародні стандарти не визначають чіткої межі, на якій закінчується папір і починається картон. В основному, папером ми називаємо матеріал щільністю до 250 грамів. Для виготовлення використовуються рослинні волокна (хоча зараз вже є варіанти), які тримаються разом за рахунок поверхневого зчеплення і іноді – клейких речовин. До складу можна вводити пігменти і барвники, мінеральні домішки, синтетичні волокна – майже що завгодно.
У картону вища щільність і товщина. Стандарти та класифікації різних країн відрізняються. Наприклад, за німецькими стандартами його щільність повинна бути вищою за 150 грамів. Нескладно помітити певне протиріччя між двома твердженнями. Технологія виробництва теж практично не відрізняється – все це целюлозна промисловість, і навіть устаткування – одне і те ж. Тому багато фахівців для орієнтиру використовують товщину – вище 0,2 мм.
Картон буває різних видів. Наприклад, пакувальний – для виготовлення коробок і тари, поліграфічний з крейдованим шаром для якісного друку і обробки, або палітурний – для виготовлення книжкових палітурок.
Гофрокартон з’явився набагато пізніше звичайного картону і відрізняється від нього структурно. Це багатошаровий матеріал, що складається з гладких лайнерів і ребристих флютингів. Найчастіше цих шарів мінімум три: флютинг проклеєний між двома лайнерами. Їх може бути більше. А є і м’який, гнучкий двошаровий гофрокартон.
Для виготовлення гофрокартону використовують ту ж сировину, що і для звичайного. Тому він настільки ж екологічний і безпечний, та й зовні гладкий лайнер виглядає ідентично. Зверху можна наносити фарбу або друк, що активно використовують для брендування.
Саме хвилястий гофрований флютинг надає гофрокартону міцність і жорсткість, яких немає у картону звичайного. У такого матеріалу куди вище амортизаційні властивості і стійкість до будь-яких зовнішніх впливів. А ще він краще захищає від вологи і морозів, зберігає температуру, його складно порвати або проколоти. Окремі марки підходять навіть для упаковки скла або тендітної побутової техніки. Тому поява гофрокартону стала справжнім проривом в сфері вантажоперевезень.