Раніше папірусовий папір робили з серцевини цієї рослини. Її розмочували, складали шарами, пресували і сушили на сонці. А вже потім різали на фрагменти і полірували. Виходили міцні і гнучкі сувої, які частково збереглися і до наших часів.
Папір в більш сучасному розумінні почали робити в Китаї. Перші технології розійшлися по світу в другому столітті і роками вдосконалювалися. У тринадцятому столітті з’явилися європейські мануфактури, а в сімнадцятому почалося промислове виробництво.
Якість паперу визначають такі параметри:
Наприклад, для високошвидкісного друку потрібен дуже міцний папір. Для яскравого кольорового – пористий, щоб фарба краще проникала в структуру. А ще – гладкий, щоб малюнок був чітким. Коефіцієнт непрозорості для офісного паперу починається від 89%.
Папір роблять з різних волокнистих матеріалів. В першу чергу це деревина. З стовбурів знімають кору, потім їх ріжуть, подрібнюють до стану волокон і створюють целюлозну масу. Для різних сортів паперу використовують різні сорти деревини. Наприклад, для пакувального підходять м’які породи, на зразок сосни або кедра. Для міцного та еластичного паперу хороші дуб, клен, береза і каштан. Для книжкового сосну змішують з дубом, і так далі.
Крім того використовують однорічні рослини. Особливо – коноплю і рис, з яких виходять білосніжні листи. А ще – очерет і солому для міцного і щільного паперу. Сучасні технології дозволяють використовувати інші волокна – азбестові, вовняні, тощо. Вони потрібні для спеціалізованих різновидів, на зразок будівельних. Також все частіше застосовують перероблену вторинну сировину.
Стандартний процес виготовлення паперу починається з підготовки целюлозної маси. Її перемелюють, фарбують, змішують з хімічними домішками і розбавляють водою. Потім суміш очищають, пресують і просушують. Наступний крок – каландрування. Це полірування, щоб поверхня була гладкою. Потім листи ріжуть і сортують. Верстати на паперових виробництвах працюють безперервно.
У якості наповнювачів при виготовленні паперу використовується каолін, парафінова емульсія, клеї, смоли, тальк, крохмаль. Вони потрібні для міцності, довговічності і поліпшення інших якостей.
Рідку сировину ущільнюють за допомогою спеціальної дрібної сітки. При необхідності полотно покривають захисним складом або клейовими пігментами. Сушать папір на спеціальних шліфувальних циліндрах при підвищених температурах. Коли лист проходить між ними, він стає щільним, рівномірним і гладким. До речі, саме так роблять папір різної щільності і картон. Після цього полотно збирається в рулон і надходить на постобробку.
Залежно від призначення конкретної партії, змінюється її обробка. Спочатку готові рулони нарізають на рулони поменше, а потім розділяють на окремі листи. Найсучасніше і акуратне різання – лазер. Після цього залишається тільки упаковка в пачки або рулони.